Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Головна » 2015 » Червень » 29 » Зустріч Випускників-2005
20:00 Зустріч Випускників-2005 |
 На світі безліч є доріг…
Одні, як мудрість, інші –
В терен-цвіті.
А поміж них крізь промені
проліг до школи шлях,
що найдорожчий в світі.
Десь там відбились
І мої сліди…
Десь там найкращі весни
відшуміли…
Шкільні роки завжди згадуються по-особливому: з трепетом у серці та хвилюванням. Ми можемо вивчити багато мов, отримати не одну професійну освіту, але частинкою життєвого успіху завжди буде рідна школа – та, що залишає незабутні спогади на все життя, яка кличе до свого порогу через десятки літ.
Цього року відзначили свою десяту річницю з моменту закінчення школи Випускники-2005, класними керівниками яких були Кульчинська Степанія Степанівна та Яремчук Наталія Юріївна. 1998 рік – 5-А і 5-Б класи. Ми відразу стали запеклими конкурентами. Але з кожним роком дорослішали і все змінювалося: хтось у паралельному класі знайшов справжнього друга, хтось – кохання на все життя. У 10 класі доля об»єднала нас в одне ціле, і вже тоді кожен працював не на власний авторитет, а на репутацію класу. І ось 13 червня ми зустрілися: теплі обійми, сльози радості, рідний до болю сміх однокласників…
В той день я переступила поріг рідної школи не як вчитель, який спішить на урок, а як школярка, бо серце завмирало від радості: ось-ось побачу своїх друзів дитинства, адже деяких не бачила 10 довгих років! Твій клас, твоя парта, твоя вчителька, дорогі душі люди…Скільки весен і літ ми пережили разом: перші захоплення та перші розчарування, злети і падіння – все було пережите під гаслом: «Один за всіх і всі за одного!» У школі влітку порожньо, але все ж відчувається аура любові і турботи, що їх витворюють вчителі, присвячуючи життя своїм вихованцям.
Справжнім відкриттям у теперішній оновленій школі став краєзнавчий музей, створений працею багатьох працівників школи під керівництвом директора Косик Наталії Михайлівни. Ми поринули у світ минулого, яке для сучасного українця має надзвичайне значення. Кожен з нас замислився над тим, «…що буде після нас», а отже – «Нам треба поспішати зробити щось, лишити по собі…», – як пише геніальна українська поетеса Ліна Костенко. У старих фотографіях нам вдалося впізнати своїх рідних, які вже, на жаль, не з нами…Це зворушило до сліз. «Час минає, а добрі справи людей завжди живі», – ось що «промовив» до нас своїми устами музей. Висловлюємо подяку заступникові директора з виховної роботи Баб»як Марії Дмитрівні за гостинність, щирість зустрічі та чудову пізнавальну екскурсію.
Надзвичайно приємно було побачитися зі своєю першою вчителькою – Кішко Оксаною Євгенівною – Джерелом Знань, Вогником, що світив нам дорогою пізнання. Дякуємо за любов, яка досі живе у Вашому серці до нас впродовж стількох пройдених років.
Велике спасибі нашим класним керівникам! Степанія Степанівна – людина великого серця, вимогливий педагог, мудрий наставник, порадник, що окрім дорогоцінних вкладених у нас знань, вчила життєвих істин. Наталія Юріївна – людина допитливого розуму, яка була для нас і вчителем, і другом. Це Вона познайомила нас з найкращими друзями у світі – книгами – і навчила любити їх.
Дякуємо всім, хто знайшов час для шкільних друзів, кому довелося відкласти справи, сімейні турботи і навіть подолати сотні кілометрів, щоб дістатися с. Старичі заради зустрічі людей, які , незважаючи на плинність часу, все ще залишилися рідними один одному…
Христина Рущак(Захарко),
випускниця 2005 року,
вчитель СЗОШ І- ІІІ ст. с. Старичі
 
 
 |
|
Переглядів: 630 |
Додав: Nik@
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
